Поховальні обряди. Голосіння
«Тіло положать в домовину,
Душа піде в небо;
З собою багатства не візьмеш,
Бо там його не треба».
Записано від: Царюшенко Я.Я. 1923 р. н., с. Онопріївка Тальнівського району, Черкаської області.
Записала: Тичук Л.А. липень 1999 р.
«Та моє ділечко, мій таточку, не влад,
Та моє словечко не так,
Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать:
Чи вас з поля, чи з моря,
Чи з високої гори,
Чи з чужої чужини?
Та не ідіть, таточку, полями, бо ніжки поколете,
Та не ідіть, таточку, берегами, бо потонете.
А ідіть, таточку, тими дорожками, куди ми йдемо,
Куди ми за вами слізоньками стежки проллємо.
Та на яких вас, таточку, святках дожидать,
Коли за вас столи застелять?
Чи на різдвяних святках, великодніх святках,
Святу неділеньку?
А на великодніх святках великими водами позаливає,
Святу неділечку споришами позаростає.
А ми будемо спориши стругати,
Та свого батенька в гостеньки дожидати.
Та й садочки цвітуть і зозуленьки кують
А я вийду водиці брать,
Та буду соловейків питать:
Ви зозуленьки сивесенькі,
Соловейки малесенькі!
Високо літаєте,
Багато світа видаєте –
Чи ви не чули мого батенька ріднесенького,
Чи ви не бачили мого батенька старесенького?»
Записано від: Мороз Г. В. 1948 р. н., с. Онопріївка Тальнівського району, Черкаської області.
Записала: Тичук Л.А. липень 1999 р.
«Хазяїне мій, господарю мій, приятелю мій, розкіш моя!
Нащо ти покинув мене з діточками?
Хто ж мені буде сприяти так як ти?
Хто ж буде діточок доглядати, як ти?
За тобою я знала горя: у мене все було готове
– і посіяне, і пооране.
А тепер куди не повернусь, все тебе згадую.
Чом ти мене не розпорядив,
Не порадив, що буду я робити?
Звідки я тебе буду виглядати:
Чи з гори, чи з долини, чи з високої могили?»
Записано від: від Приходько М.Ю. 1935 р. н., с.Дубіївка Черкаського району, Черкаської області.
Записала: Денисенко Т. П.
«Ой Боже, мій Боже
З високого неба
Послухай молитву мою
Возьми мою душу до себе,
А тіло в сирую землю.
Насиплять високу могилу
Могила травой заросте,
Посадять на ній червону калину,
Калина весной зацвіте.
Будуть прилітати пташки на калину,
Будуть щебетати на ній.
А я не почую, бо буду лежати
Глибоко в сирій землі.
Колись мої ноги по світу ходили,
Ой Боже який то був час.
Колись мої руки так тяжко робили,
Тепер же на грудях лежать.
Моя домовина, мов хата маленька,
Віконечка в ній нема,
А я вже старенька голубка сивенька,
Лежу, мов билина, одна.
Простіть мені, діти, чим вас обіжала
За довгий мій жизніний час,
Бо я вже виходжу із власного дому
І більш не вернуся назад».
Записано від: від. Поденко П.М. 1924 р. н., с. Дубіївка Черкаського району, Черкаської області.
Записала: Денисенко Т. П.
«Прощай душа в останній раз
Прощай во гробє нині,
Бо я іду в останню путь
Лишаю біль родині.
Лишаю я сліди свої
Якими я ходила
Лишаю я слова свої
Якими говорила.
Мені прийшла моя пора
Збиратися в дорогу
Бо я іду в останню путь
Віддати дущу богу.
Прощайте ріднії мої
Прощайте не ридайте
Я більш до вас не повернусь
Мене не дожидайте.
Прощайте ріднії мої
Прощайте не ридайте
А дому вічного мого
Прошу не забувайте».
Записано від: від. Поденко П.М. 1924 р. н., с. Дубіївка Черкаського району, Черкаської області.
Записала: Денисенко Т. П.
«Неодружена молодь не ходила на поминальні обіди на 9 і 40 днів. Коли помирав молодий, то вінки несла молодь такого ж віку. Хто помре на Паску, того душа іде в рай».
Записано: с. Мельники Чорнобаївського району, Черкаської області.
«Не можна оглядатися після похорон, бо душа піде слідом».
Записано: с. Залязнячка Катеринопільського району, Черкаської області.
«Самогубцям клали на могилу пшеницю на поминки».
Записано: с. Кірове Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області.
«На похоронах господар запалював свічки (непарну кількість 1-3). Хто приходив прощатися з покійним мав тримати цю свічку в руках (провідничка). Він не міг її поставити, а лише передати іншому, хто прийшов прощатись. Після прощання господар збирав ці свічки, зв’язував їх і клав у домовину. Свічок мало бути стільки, скільки і на початку. Коли свічки не доставало, це була погана прикмета і позначало, що хтось з родини скоро помре».
Записано: с. Власівка Ічнянського р-ну Чернігівської обл.
Записано: Литовко В.М. 1970 р. н.
«На похоронах не різали, а лише ламали хліб».
Записано: с. Власівка Ічнянського р-ну Чернігівської обл.
Записано: Литовко В.М. 1970 р. н.
«На поминках хліб кладуть на кришку труни, який потім віддають батюшці.
На поминках (9, 40 днів, 1 рік) у зерно ставлять свічку. Обов’язковою стравою є хліб, поламаний на шматочки. Склад страви: 1 стакан цукру, 1 стакан води. Цим розчином поливається хліб».
Записано: с. Яблунівка, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області.
«Не одруженим на віко труни кладуть коровай».
Записано: м. Черкаси.
