Молодіжні забави та дитячі ігри
(матеріали зібрані А. Берестовим)
№ 1. Гра «Садовник»
(Ігри під час випасу худоби)
«У грі можуть брати участь дуже багато людей. Кожен має вигадати собі “ім'я”, це обов'язково має бути назва квітки. Тоді, ведучий “Садовник” починає гру: “Я садовником родился, не на шутку рассердился, наступил на лободу и увидел ...” (Ведучий має назвати “ім'я” одного із учасників). Той, чиє ім'я назвали: “Ой!”. Садівник: Что с тобой? Учасник 1: Влюблен (на). Садовник: В кого? Учасник 1: (називає чиєсь ім'я, ім'я “Садовник” також можна казати), потім відповідає учасник 2, і т. д.
Головне у цій грі – не переплутати ім'я та сказати чітко і швидко усі необхідні слова, бо хто заплутається – має здати фант або щось з одежі, чи будь-що, що є при собі. Грають, доки всі не поздають по одному фанту, а коли залишиться один гравець, який ні разу не здавав фант, він обертається спиною до гравців, тепер його називають “дзеркалом” і він присуджує, що власник фанту має зробити. Коли кожному фанту присуджено, всі по черзі починають виконувати, те що йому присудили.
Записано від: Записано від: Фесака Бориса Павловича, 1943 р. н. с. Богдани, Золотоніського району, Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р.н.
№ 2. Гра «Баба тісто місила»
(Ігри під час випасу худоби)
«Як і в попередній грі, учасників може бути багато. Вони мають розрахуватися на 1, 2, 3, ... і по порядку стають один за одним. Перший учасник має нагнутися, а другий виконує таке (проказувати слова і паралельно робити дії):
Баба тісто місила (мне спину),
Кусок з заду одрубила (чимдуж вдарити по м'якому місці),
Гострий чопик загнала (ногою по спині),
Перестрибнула й пішла (перестрибує і стає наступним).
Потім кожен з гравців останньому робить те ж саме і так стрибають рухаючись далі й далі. Стрибають, доки спини не поболять, або не попадають».
Записано від: Записано від: Фесака Бориса Павловича, 1943 р. н. с. Богдани, Золотоніського району, Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р.н.
№ 3. Гра «Костюк»
(Ігри під час випасу худоби)
«Участь брали групи дітей до 10 років із 3 або 5 чоловік.
На землі розкладають 5 камінчиків в такому порядку:
Потім по черзі беруть середній камінчик в долоню і ловлять той, що підкинули, після цього підкидають ті, що в руці і беруть інший, підкидають усі камінчики, до тих пір поки в долоні не опиняться всі камінці. В кінці, беруть всі 5 камінчиків підкидають і ловлять на зовнішню сторону долоні. Той, хто виконав це все першим – виграв».
Записано від: Бабій Л.Д., 1940 р.н. с. Княжа, Звенигородського району, Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р. н.
№ 4. «Цурка»
(Ігри під час випасу худоби)
«Малювали коло діаметром 1 метр. В центрі виривали ямку, куди клали цурку. Палицею били по кінцю цурки, який виглядав, коли цурка підлітала, били по ній палицею, щоб вона відлетіла якнайдалі. Хто забив найдальше – заробляє очки, а того, хто залишається “мучають”.
Але цього можна було і уникнути: клали на палиць цурку і підкидали її, той хто програв повинен був попасти по ній палицею і відбити її в коло з ямкою. Якщо влучить в коло – “мучити” не будуть».
Аналогічна грак побутувала серед черкаських дітей у 60-70 рр. ХХ ст.
Записано від: Лиходід С.В., 1983 р. н. с. Княжа, Звенигородського району, Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р. н.
№ 5. «Прапорець»
(Ігри під час випасу худоби)
«Гралися діти в глинищі, де багато ям і горбів.
Група дітей ділилася на дві команди. Зробивши собі прапорці застромлювали їх у :землю. Малювали кордон. Потрібно було забрати прапорець противника. Якщо противник торкнувся когось на своїй території, то той повинен стояти на місті, доки хтось із своєї команди його не торкнеться».
Записано від: Лиходід С.В., 1983 р. н. с. Княжа, Звенигородського району, Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р. н.
№ 6. Ігри на воді «Баба сіла на горох»
«Учасники заходять по груди в воду. Після цього ведучий заводить: „Баба сіла на горох і сказала діду „Ох!” – і присідає в воду. Учасники мають слідкувати, коли той винирне, бо мусять сховатися під воду, щоб той, хто веде не помітив, бо якщо когось побачив, – передає йому роль ведучого.
Записано від: Корнієнко Л.І., 1950 р.н. с. Журовка, Шполянського району, Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р. н.
№ 7. Ігри на льоду
«Зимою, коли мороз такий, що аж носа зводить і коли річка льодом вкривається аж до дна, ходили туди „Верно кружити”. А „верно” робили так: треба було пробурити під лід здоровенного дрючка, надіти на нього колесо, до нього за віжки прив'язати голоблі від воза, а до тих голобель вчепити дерев'яні сани, було хто й мішка з соломою чіпляв – розкручували. Добре було, як в санях втримаєшся, а ще для тих, хто синяків не боявся, відв’язували сани і летіли куди очі глядять, тільки кліпать встигай. Швидкість іноді досягала 80 км/год».
Записано від: Записано від: Фесака Бориса Павловича, 1943 р. н. с. Богдани, Золотоніського району, Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р.н.
№ 8. «Лапта»
(Ігри під час випасу худоби)
«В лапту грає багато дітей. Команда ділиться на дві групи. Спочатку тягнуть жереб і вирішують яка команда почне гру. Всі стають на початку поля. Команда, яка витягнула жереб, починає гру; один з гравців підкидає м'яч, а інший б'є по м'ячу палицею, вся ця команда біжить на інший кінець поля і назад, щоб в них не попав м'яч, який спіймає інша команда. Далі гру продовжує команда, що виграла».
Записано від: Горобець В.І, 1949 р.н. с. Козацьке, Звенигородського району, Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р.н.
№ 9. «Дванадцять паличок»
Грає група дітей. Беруть дошку і кладуть під неї камінець. На один край дошки треба покласти дванадцять паличок, а інший край – вільний. Потім рахують дітей считалочкою, останній і буде збирати палички і шукати дітей, а передостанній гупне ногою по вільному краю дошки, після чого діти розбігаються і ховаються. Останній починає збирати палички і складати на один край дошки, якщо він відійшов подалі і проґавив, то хтось може підбігти і знову розкидати палички, наступивши на вільний край дошки і треба швидко втекти, а якщо його спіймає останній, доведеться помінятися з ним місцями і вже збирати палички буде той, кого спіймали».
Записано від: Дружиніної Ганни Іванівни. м. Багачеве (Ватутіне), Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р. н.
№ 10. «Пекар»
(Ігри під час випасу худоби)
«Забивається палиця, один чоловік (сторож) пекар стоїть біля неї. Кругом палиці малюють коло діаметром приблизно три метри. З цього кола пекар не має права виходити. Від палиці відміряється приблизно п’ятнадцять метрів і малюється лінія. По черзі від цієї позначки кидають палицями по забитій палиці у колі. Хто забиває цю палицю, той стає пекарем. Пекар стоїть у колі і охороняє всі палиці, які лежать у колі і біля нього. А інші, гуляючи, повинні забрати кожен свою палицю. Хто взяв палицю і його не „випік” пекар (не доторкнувся) має право своєю палицею збити палицю, що забита у центрі кола. А якщо пекар „випече” цього гуляючого, то вони міняються місцями і пекарем стає той, хто збивав палицю. Щось подібне існувало в м. Черкасах, лише замість палиці використовувалась консервна банка».
Записано від: Почтів Василь Андрійович, 1947 р. н. м. Багачеве (Ватутіне), Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р. н.
№ 11. «Монетка»
«Грає група людей копійками. Кожен по черзі кидає об стіну. Кидає перший – копійка відлітає. Коли кидає другий, то його копійка повинна доторкнутися стіни і влучити в копійку першого гравця. Якщо ж не влучив, кидає наступний, а якщо попала, то другий гравець забирає копійку і свою і першого гравця».
«Серед учнів черкаських шкіл початку 80-х рр. існувала [не розібр.] гра “в чу”. Правила гри. Однакова кількість монет двох гравців вкладалась у долоню і [не розібр.] іншого, після чого гроші “трусили”. На слові “чу” вгадували орел чи орішка. Верхнє долоню піднімали і забирали ті гроші, які лежали вгору орлами чи орішками».
Записано від: Почтів Василь Андрійович, 1947 р. н. м. Багачеве (Ватутіне), Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р. н.
№ 12. «Кошеня»
(Ігри під час випасу худоби)
«На землі обводиться невеликий квадрат на якомусь підвищенні, посередині викопується ямка, гравці беруть м'ячик і котять його в ямку. Якщо гравець попав в ямку, то він виграв, якщо ж ні - його будуть називати кошеням».
Записано від: Горобець В.І., 1949 р. н. с. Козацьке, Звенигородського району, Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р. н.
№ 13 «Пекар»
(Ігри під час випасу худоби)
«Гра відбувається на полі, або під час відпочинку в лісі. Гравці поділяються на дві команди, територію поділяють на дві половини. Одна половина для однієї команди, інша – для другої, а з обох сторін в землю закопують великі палиці, посередині проводять лінію, через яку гравці команди переступають і біжать красти палицю, якщо з другої команди до гравця хтось доторкнувся на їхній території, значить – той гравець “заморожений”, його може врятувати тільки дотик гравця із своєї команди. А якщо комусь вдасться вкрасти палицю і встигнути втекти на свою територію, значить та команда і виграла».
Записано від: Нещадим О.Л., 1941 р. н. с. Козацьке, Звенигородського району, Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р. н.
№ 14 «Греблін»
«Гра відбувається в хаті, на щиталці визначають “гребліна”. Доки у кімнаті горить світло – “греблін” мертвий, потім один з гравців вимикає світло і всі ховаються. “Греблін” встає і починає шукати гравців вигукуючи страшні звуки. Коли знайде першого гравця – починає його лоскотати, а всі інші гравці намагаються допомогти увімкнути світло, щоб “греблін"” помер».
Записано від: Третяк О.Т., 1945 р. н. с. Козацьке, Звенигородського району, Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р. н.
№ 15 «Земля»
«Гра відбувається в хаті, щиталкою визначають того хто буде “землею” і зав'язують йому очі. Гравці тікають від нього, але якщо він промовить „земля” і в цей момент хтось із гравців знаходиться на землі, а не на якомусь предметі – той програв і стає “землею”.
Записано від: Третяк О.Т., 1945 р. н. с. Козацьке, Звенигородського району, Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р. н.
№ 16 «Баба куця»
«Гра відбувається на подвір'ї, щиталка визначає “Бабу куцю”, їй зав'язують очі і промовляють такі слова:
- Бабо, бабо, на чому ти стоїш?
- На льоду.
- Що продаєш?
- Квас.
- Лови мух, а не нас. Після цих слів всі тікають.
Кого «Бабі куці» вдасться спіймати, той і стає новою «Бабою куцею».
Записано від: Третяк ОТ., 1945 р. н. с. Козацьке, Звенигородського району, Черкаської області.
Записав: Берестовий Андрій Іванович 1981 р. н.