Матеріали етнографічних записів, здійснених Корнієнком Миколою Павловичем, 1956 р.н.
с. Шелепухи Черкаського району, Черкаської області. Записано від Гречко Меланії 1905 р.н.
1.
Йшла Матір Божа з кам’яним відром доїти кам’яну корову, напувати кам’яне теля, якщо з кам’яної корови піде молоко, то в такої то (Катерини) кров піде.
9 раз замовлять. Оце як зрізався, не мовчать. За руку взявся і помолись. Сама собі замовляю.
2.
Переполох 3-ма крашанками качається. Пристріт однією крашанкою качається і ножем.
с. Крутьки Чорнобаївського району, Черкаської області
Добрий вечір горобчику і ти горобчице. Горобцева молодице, накажи ти родові і плодові і діткам молоденьким, щоб цього проса не пили, так як мертвий лежить, очей не розплющує, рота нероздявляє, так щоб ви на це просо очей не розплю.щали не роздявлялиі крил не зняли і цього проса не пили. Летіть собі і на очерета на болота і лози. Там собі гнізда вийте, дітей лупіть.
І так дев’ять раз підряд переказать ні до кого не балакають, ніде це вечором тільки ходить.
Матеріали етнографічних записів, Здійснених Китовою Світланою Андріївною, 1937 р.н.
с. Панське Черкаського району Черкаської області.
Запис 1991 р.
Рибалки викидають першу рибину у воду, і не хваляться хорошим уловом, щоб не зурочити.
с. Межиріч Канівського району, Черкаської області.
Запис 1991 р.
Був собі синій чоловік, та пішов він в синій ліс, та зрубав він синє дерево та зробив синього човна і сині веселечка, та сів він в синього човна, та й поїхав на синє море, спіймав синю щуку, з синіми губами, з синіми зубами, з синіми перами, взяв синього казана, налив синьої води, приставив до синього вогню, обіклав синіми дровами зварив синю щуку, став її розбирати, на частки роздирати синіми зубами, синіми губами, стала хрещеному (ім’я) бешиха відступати, за сині гори, в глибокі річки, в лісові хащі, в болота.
