logo
Науково-дослідний інститут селянства та вивчення аграрної історії
Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького
png transparent social media computer icons facebook media icon blue trademark logo removebg preview
png transparent social media computer icons facebook media icon blue trademark logo removebg preview
Open menu
  • 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.1.jpg
  • 5.1.jpg
  • 6.jpg
  • 7.jpg
  • 8.jpg
  • 9.jpg

DSC 0594

Напередодні 90-х роковин Голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся всеукраїнський круглий стіл із міжнародною участю.

Такі заходи є традиційними в університеті.

Ініціювали захід науковці Науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії, ННІ міжнародних відносин, історії та філософії. До заходу долучилися представники академічних, освітніх, музейних установ України, зарубіжні дослідники.

Передовсім  вшанували хвилиною мовчання пам’ять тих, хто загинув від Голодомору-геноциду 1932-1933 рр..

Відкриваючи круглий стіл, ректор ЧНУ Олександр Черевко поділився спогадами про те, як на посаді голови Черкаської ОДА провадив державну політику пам’яті, як, крок за кроком, із небуття повертали справжню історію про злочини проти українського селянства.

— Лише з отриманням незалежності України про тему Голодомору почали говорити. Величезну роботу з відновлення історичної справедливості було зроблено у 2005-2010 роках. На всіх рівнях проводилися просвітницькі заходи. У містах та селах Черкащини постали 493 пам’ятники жертвам Голодомору та політичних репресій.

До дослідницької роботи долучилася і наукова спільнота, зокрема, науковці Черкащини. Їх внесок дуже вагомий. Результатом об’єднання зусиль влади, громадськості, інтелігенції стало те, що у світі почали визнавати дії радянської влади геноцидом. 

Ця робота триває. Можливо, тема нині не така популярна в медіа, але вона важлива в ідеологічній боротьбі з російською федерацією та її імперськими зазіханнями, — наголосив Олександр Володимирович.

Про те, що робиться для збереження історичної пам'яті нині, розповів заступник голови Черкаської ОВА Олександр Шамрай. Він наголосив, що як і 90 років тому, росія намагається спричинити штучний голод у низці країн світу, блокуючи українське зерно.

— Відповідно до Указу Президента України від 26 листопада 2021 року, ми відзначаємо роковини Голодомору 1932 - 1933 років в Україні — геноциду Українського народу. Нас підтримує міжнародна спільнота. За 20 місяців повномасштабної російської агресії Голодомор визнали геноцидом українців 12 країн світу. Загалом вже 34 країни доєдналися до цієї позиції та засудили злочин тоталітарного режиму СРСР проти українського народу, який забрав мільйони життів українців. Нині світова спільнота об’єдналася, щоб не допустити повторення цього злочину проти людства, — зазначив Олександр Григорович.

Зусилля науковців ЧНУ у сфері дослідження історії українського селянства підтримує Петро Душейко, почесний голова асоціації «Незалежне об’єднання сільськогосподарських підприємств Чорнобаївського району», член Наглядової ради ЧНУ. Тема Голодомору близька йому особисто. Виступаючи перед учасниками круглого столу, Петро Григорович поділився історією своєї родини, яка практично вимерла в 1932-1933 роках.

Про те, як ще у 1980-х роках розпочалися студії щодо аграрної історії в Україні, розповів засновник Наукового товариства істориків-аграрників, професор ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Анатолій Морозов.

На сьогоднішніх досягненнях науковців ННІ міжнародних відносин, історії та філософії зупинилася директорка інституту Наталія Земзюліна. Вона висловила упевненість, що із-поміж студентів інституту будуть майбутні дослідники цієї актуальної тематики.

Директор Науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії Сергій Корновенко детальніше розкрив історію досліджень Голодомору в ЧНУ. Цій темі науковці приділяють багато уваги. Ще наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років активно питання зняття табу з цієї теми обстоював професор Василь Пахаренко. У спеціалізованій вченій раді з історії в університеті у 2007 році було захищено кандидатську дисертацію про податкову політику більшовиків в українському селі під час Голодомору, у 2008 році захищено і першу в Україні дисертацію з історіографії Голодомору-геноциду 1932 – 1933 рр. в Україні. На початку 1990-х в університеті відбулась одна з перших в Україні наукова конференція.

Сергій Валерійович також додав, що за фінансової підтримки Петра Душейка від січня 2024 року буде реалізовуватися грантовий проєкт, спрямований на формування новітнього історико-аграрного дискурсу, розвиток НДІ селянства та вивчення аграрної історії ЧНУ.

Своїми науковими здобутками поділилися відомі українські й зарубіжні історики: почесний голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців Василь Марочко, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, упорядник першого в Україні збірника документів із цієї теми Руслан Пиріг, в.о. головного наукового співробітника відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України Станіслав Кульчицький, професор кафедри історії Філософського факультету Університету Матея Бела у Банській Бистриці (Словаччина) Міхал Шмігель, голова Черкаської обласної організації національної спілки краєзнавців України, проректор Черкаського державного технологічного університету Валентин Лазуренко, завідувач кафедри історії України ЧНУ Віталій Масненко, директорка Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон, завідувач відділу досліджень Голодомору та масових штучних голодів Національного музею голодомору-геноциду Дмитро Білий, старший науковий співробітник Кіровоградського обласного краєзнавчого музею Сергій Мілютін, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Наталія Романець.

За результатами роботи круглого столу з міжнародною участю буде сформовано збірник тез.


Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького