Традиційне весілля
Понеділкування і вівторкування
«Що сьогодні не неділя, понеділок,
Уже ж наша Улянка не дівка,
Уже ж її руси-коси немає.
Тільки її годинонька п’є-гуляє.
Ой, виведу корівоньку до череди,
Гуляй, гуляй, годинонька до середи,
А від середи до суботи.
«Не буде із нас роботи.
Записано від: Воропай В. В.
Записала: Хмара К. І.
«До сестри ми йдемо,
Сніданок несемо.
Снідати-обідати,
Якби сестру одвідати.
Ой, дай же нам наше,
Нехай воно ляше,
З червоною головою
Перед свою родиною,
Нема вашого вдома,
Поїхало по дрова,
Приїде з дровами,
Зустрінеться з вами».
Записано від: Воропай В. В.
Записала: Хмара К. І.
«Ваша дочка добра
Та спіймала бобра,
По горі ходила
Калину ломила».
Записано від: Воропай В. В.
Записала: Хмара К. І.
«Не журися, матінко, не журися,
В червоні чоботи взуйся,
Топчи ворогів під ноги,
Заробила твоя дочка пироги».
Записано від: Воропай В. В.
Записала: Хмара К. І.
«Просила мати дочку – 2 рази.
На солодкім медочку.
На меду, на горілці – 2 рази.
Чоботи на тарілці».
Записано від: Воропай В. В.
Записала: Хмара К. І.
«Ой, чоботи, чоботи ви мої,
Наробили клопоту ви мені.
А це тії чоботи, що зять дав,
А за тії чоботи дочку взяв.
Пожди, пожди, тещенько, неділь дві,
Будуть тобі гвоздики в голові».
Записано від: Воропай В. В.
Записала: Хмара К. І.
«Обжинки, мамо, обжинки,
Бо пожинила всі синки,
Повіддавала всі дочки,
І осталася без сорочки».
Записано від: Воропай В. В.
Записала: Хмара К. І.
«Ходила дівчинонька по горі
Та носила калиноньку в пелені,
Купляли купці – не продала,
Просили хлопці – не дала,
А своєму миленькому зберегла.
Ми діло зробили:
Книша ізліпили,
З книша паляницю,
Із дівки – молодицю.
Ой ввивайся, матінко, ввивайся,
В червоні чобітки взувайся,
Щоб ті чобітки рипіли,
Щоб наші вороги поніміли.
Ой тихо, тихо Дунай воду хитає,
А ще тихіше батько дочку питає:
Ой чи ти їла, чи ти пила,
Що ти з личенька змарніла?
Якби й їла, якби й пила,
То з личенька я не змарніла б».
Записано від: Воропай В. В.
Записала: Хмара К. І.
«Снігом, матінко, снігом,
А ми за тобою слідом,
З червоною калиною,
За доброю дитиною».
Записано від: Воропай В. В.
Записала: Хмара К. І.
«Дай, Боже, добре літо,
Щоб уродило жито:
А на колос колосистеє,
А на зерно зернистеє.
Щоб наші діти діждали,
Щоб навстоячки жали».
Записано від: Воропай В. В.
Записала: Хмара К. І.
«Ой чоботи, чоботи, ви мої,
Наробили клопоту ви мені.
Оце ж мої чоботи з вітчини,
Нема мої рідної дитини.
Повішу я чоботи на кілку,
Сама піду за прачкою по кутку.
Ой чоботи, чоботи, ви мої,
Наробили клопоту ви мені».
Записано від: Воропай В. В.
Записала: Хмара К. І.
«Ой, тещо, тещенько, ти моя,
Єсть у мене, тещенько, дочка ваша,
Та підемо, тещенько, зо мною,
Вип’ємо мед-вино з тобою.
Посідаєм коло бочки, позабираєм череп очки,
Та будемо сидіти, чи не буде капотіти».
Записано від: Воропай В. В.
Записала: Хмара К. І.
«Берегом качки пливуть,
Горою тещу ведуть.
Горою, долиною
З усією родиною».
Записано від: Воропай В. В.
Записала: Хмара К. І.
«У нашого свата
З верби, з лози хата.
Боїться впускати,
Щоб не розваляти.
Ой, свату, наш свату,
Пусти нас у хату».
Записано від: Воропай В. В.
Записала: Хмара К. І.
Гільце
Висить яблуко, висить,
Але впасти мусить,
Коли дівка файна,
Вийти заміж мусить.
Весілля, весілля
На весіллі люди,
Якби мені знати,
Коли моє буде.
Тату, тату, тату
Я ж твоя дитина
І мені належить
Імпортна машина.
Мамо, моя мамо,
Я ж твоя дитина
І мені належить
Подушка й перина.
Сестро, моя сестро,
Я ж твоя сестриця
І мені належить
Модная спідниця.
Бабо, моя бабо,
Я ж твоя онучка
І мені належить
Золота обручка.
Діду, мій дідусю,
Я ж твоя онучка
І мені належить
Вся твоя получка.
Весілля, весілля
На весіллі люди
Якби мені взнати
Коли моє буде.
Записано від: Прокопенко С.М. с. Дубіївка, Черкаського району Черкаської області.
Записала: Денисенко Т.П.
«Будеш, будеш, ненько моя,
Тихо спати
Вже не будуть по дружечки
Докучати.
Ой чи дома моя Галочка
Чи нема
Нехай вийде на вулицю
Погуля
А вже ж мені, по дружечки,
З вами не гулять
А вже ж мені, по дружечки,
З милим розмовлять.
А вже ж мені, по дружечки,
З вами не ходить
А вже ж мені, по дружечки,
Свекрусі годить.
Ой кує зозуля воркує
Ніхто зозулі не чує
Та тільки почула та й Галочка
Рано по воду йдучи.
По воду йшла співала
А з водою йшла плакала
Підожди, мій милий,
Я й розкажу
Я вже твоїй ненці не вгожу».
Записано від: Прокопенко С.М. с. Дубіївка, Черкаського району Черкаської області.
Записала: Денисенко Т.П.
Поїзд
«Ой полем, полем, полечком
Туди їхав Андрій коничком
Та різав різки з берізки.
Біжи, біжи, кониченьку, швиденько
Тут наша Ганнусенька близенько».
Записано від: Пащенко Г.І. с. Яснозір’я, Черкаського району, Черкаської області.
Записала: Журба В.І.
«Застилайте столи,
Мостіть ослони,
Становіть кубочки
Недалеко дружечки».
Записано від: Пащенко Г.І. с. Яснозір’я, Черкаського району, Черкаської області.
Записала: Журба В.І.
«Благослови, Боже,
Благослови, Боже,
Нам гільце звить,
Цей дім звеселить.
Ой ми гільце вили
Та ми меду не пили
Та все теє пиво
Зелене вино».
Записано від: Пащенко Г.І. с. Яснозір’я, Черкаського району, Черкаської області.
Записала: Журба В.І.
«Та стоїть верба,
Не рік, не два,
Та рано, рано!
Не стій, вербо,
Розвивайся,
Та ранесенько!
Розвивай собі
Багато квіток
Та рано, рано!
Всім боярам
По квіточці
Та ранесенько!
Усім дружкам
По квіточці
Та рано, рано!
Андрієнку нема квітки
Та ранесенько!
Андрієнку квітка
Ганнусенька дівка
Та рано, рано!
Записано від: Пащенко Г.І. с. Яснозір’я, Черкаського району, Черкаської області.
Записала: Журба В.І.
«Соколоньку, ти не вилітай
Андрієнку, та не виходь,
Соколонько по галочку
Андрієнко та по Марусеньку».
Записано від: Пащенко Г.І. с. Яснозір’я, Черкаського району, Черкаської області.
Записала: Журба В.І.
«Ой глянь, глянь, зятеньку на мене
Я краще козак від тебе,
Бо на мені шличок ковпачок.
Готуй, зятеньку, шостачок,
А із того шостачка
Гривнів шість».
Записано від: Пащенко Г.І. с. Яснозір’я, Черкаського району, Черкаської області.
Записала: Журба В.І.
«Ой вийди, матусенько,подивись
Що тобі бояри привезли.
Привезли скриню, перину
Й молоду княгиню».
Записано від: Пащенко Г.І. с. Яснозір’я, Черкаського району, Черкаської області.
Записала: Журба В.І.
«Побажання молодим, коли наречена тримає капуситину, а дружка дубову палицю, обв’язану стрічками».
«Скільки на капустині шулячок, стільки було і діточок. Даруємо руб, щоб стояв як дуб».
«На ранок вивішували простінь молодих на всезагальний огляд».
Записано: с. Сегединці, с. Петрики Городищенського району, Черкаської області.
