Народнопісенна творчість є важливою складовою культурної спадщини України.
Посулля – місцевість на межі Черкащини та Полтавщини – славиться своїми глибокими традиціями народної музики, які передаються з покоління в покоління, відображаючи світогляд, повсякденне життя, святкову культуру, звичаєву обрядовість місцевих жителів. Пісні, що виникли і побутують тут, втілюють у собі багатий культурний контекст, репрезентують історію та ментальність українського селянства.
Під час І літньої історико-аграрної школи-експедиції НДІСВАІ, що відбувалася на території сіл Красенівка, Богодухівка та Привітне Чорнобаївської селищної громади Золотоніського району Черкаської області за участі учнів 9-11 класів Черкаського гуманітарно-правового ліцею, відбулися зустрічі з народними аматорськими колективами «Оберіг» (с. Красенівка), «Веселі молодичка» (с. Богодухівка), а також старшими жителями сіл Посулля, які пам’ятають традиційні пісні та обряди.
Учасниками експедиції було здійснено аудіо- та відеозаписи народних пісень регіону у виконанні Мозгової Євдокії Петрівни 1958 р.н., Чорницької Лідії Григорівни, 1951 р.н., Кисіль Софії Григорівни 1946 р.н., Оніщенко Катерини Іванівни, 1948 р.н. – с. Красенівка; Бережної Ніни Романівни 1941 р.н., Шитик Лідії Яківни 1953 р.н., Гвоздь Лідії Степанівни 1951 р.н., Городничої Любові Максимівни 1946 р.н., Таран Лідії Степанівни, 1947 р.н., Скалько Ірини Іванівни 1967 р.н., Панченко Катерини Антонівни, 1959 р.н., Міщенко Лідії Михалівни 1955 р.н., Дробницької Тетяни Валеріївни, 1983 р.н., Городничої Таїсії Петрівни, 1972 р.н., Гоцало Валентини Миколаївни 1968 р.н., Наоменко Ніни Вікторівни 1958 р.н. – с. Богодухівка.
Фольклорна спадщина сіл Посулля демонструє широкий спектр жанрових типів пісень:
- весільні пісні («Тобі, мати, не журитися…»; «Полетіли голубоньки в поле…»; «Оце ж тобі, мій батечку, на одході посадила дві яблуньки на городі...»; «Брязнули ложки, тарілки...»; «А ми в свата не обідали...»; «Ой, поки ми та й стоятимемо…»; «Чи це свати, чи не це свати»; «Свашечки, свашечки, наші голубочки»; «А ми літом не гуляли...»);
- ліричні пісні («Біжить стежина в тихий гай…»; «Мамині яблуні…»);
- соціально-побутові пісні («З-під каменя вода біжить...»; «Ой скупії селяни…»; «Та казала мені мати...»);
- рекрутські і солдатські пісні («Добре тому йти в солдати…»)
Народна пісня в селах Посулля здебільшого виконується в колективі, що підкреслює спільність громади. У виконанні беруть участь як жінки, так і чоловіки, нерідко супроводжуючи спів грою на народних інструментах. Народнопісенна творчість сіл регіону вирізняється місцевою самобутністю та яскравим колоритом. Так, серед записаних у ході експедиції пісень було виявлено раритетні локальні варіанти народних пісень «Ой скупії селяни…» та «З-під каменя вода біжить...»).
Над проведенням аудіо- та відеозапису народних пісень сіл Посулля працювали: Зажома Евеліна, Данильчук Арина, Биканова Ірина. Матеріали І літньої аграрно-історичної школи-експедиції доступні для перегляду на Youtube-каналі Науково-дослідного інституту селянства: https://shorturl.at/t7hDA
Науково-дослідний інститут селянства та вивчення аграрної історії
