4 листопада 1918 р.

 4 листопада 1918 р. - виникнення Східнолемківської (Вислоцької / Команчанської) селянської республіки. Східно-Лемківська республіка існувала з 4 листопада 1918 р. до 23–24 січня 1919 р Столицею Східно-Лемківської республіки було село Вислок Великий (нині – Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства, Польща), а територія охоплювала понад 30 сіл. Республіка виникла під впливом українського національного руху. 4 листопада відбулися збори, на яких було сформовано Повітову Українську Національну Раду на чолі зі священником Пантелеймоном Шпилькою. Керівником виконавчої влади став вчитель Григорій Судомир, а командантом міліції – Андрій Кира. Було створено міліцію (до 1 тис. осіб), органи місцевого самоврядування, власну печатку, а в школах запроваджено українську мову навчання. Військові загони республіки захищали місцеві громади від нападів польських боївок. 23 січня 1919 р. польські війська захопили Вислок Великий, а 24 січня взяли Команчу, знищивши республіку. Її лідер Пантелеймон Шпилька емігрував, а Польща встановила контроль над Східною Лемківщиною.