Директор науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії професор Сергій Корновенко на запрошення колег (центр внутрішньополітичних досліджень) у квітні – травні 2023 р. долучився до участі у проєкті Національного інституту стратегічних досліджень «Аналіз загроз національній безпеці у сфері внутрішньої політки (експертне опитування).
Його результати оприлюднено 14 липня 2023 р.
В опитуванні взяли участь працівники центру та близько 50 зовнішніх експертів – представники дослідницьких, освітніх та громадських організацій, науковці з різних регіонів України.
Дослідження проведене з використанням методу Delphi, також відомого як Estimate – Talk – Estimate або ETE). Сутність методу –структурована комунікація групи експертів, спрямована на прогнозування процесів та явищ, актуалізація яких залежить від великої групи чинників.
Головним завданням проєкту було визначення «точок вразливості» українського суспільства та системи управління, оцінка ризиків їх використання РФ з метою дестабілізації ситуації у країні. Мета – запропонувати рішення, спрямовані на упередження розвитку кризових ситуацій в Україні.
Основні висновки, відповідно до реалізованого проєкту, полягають у тому, що ризики зумовлені насамперед
- корупцією;
- проблемами ефективності влади та стійкості державних інститутів;
- потенціалом горизонтальної дезінтеграції суспільства;
- наявністю інструментів російського впливу – УПЦ (МП), проросійських політиків та інформаційних ресурсів;
- демографічними втратами, депопуляцією, втратою людського капіталу.
Також, важливе значення мають (проте, за оцінками експертів, не досягли свого критичного розвитку та масштабу):
- деградація демократичних інститутів, обмеження політичних свобод, погіршення якості вертикального діалогу;
- фактор «втоми від війни»;
- відсутність чіткого образу майбутнього країни;
- політичні конфлікти;
- неефективна інформаційна політика.
Такі ризики формують ряд конкретних загроз, серед яких найвищий дестабілізаційний потенціал (шкала – від «0» (мінімальний рівень) до «5» (максимальний)) при високій ймовірності реалізації мають:
Під час воєнного стану:
- 3,69/3,181 – корупційні скандали у Міністерстві оборони;
- 3,67/3,71 – діяльність УПЦ (МП) як інструмент російського впливу;
- 3,56/4,00 – корупційні скандали;
- 3,56/2,49 – проблеми із матеріальним забезпеченням Сил оборони;
- 3,09/3,38 – конфлікти на церковно-релігійному ґрунті;
- 2,87/3,73 – монополізація інформаційного простору;
- 2,84/3,38 – кадрові призначення, що не схвалює суспільство.
Під час відбудови:
- 4,00/4,27 – корупційні скандали;
- 3,91/4,11 – проблеми з соціальною реінтеграцією ветеранів війни;
- 3,91/4,00 – соціальне невдоволення внаслідок підвищення цін, комунальних тарифів, заборгованостей із виплат тощо;
- 3,82/3,84 – монополізація інформаційного простору;
- 3,78/3,89 – неправомірні судові рішення (судова недоброчесність);
- 3,64/4,09 – кадрові призначення, що не схвалює суспільство;
- 3,51/3,98 – використання політиками проблем ветеранів у внутрішньополітичній боротьбі;
- 3,47/4,00 – застосування політичними силами популістських гасел.
Загалом, на думку експертів, загальний рівень дестабілізаційного потенціалу внутрішньополітичних загроз помітно зросте під час відбудови, порівняно з періодом воєнного стану: зі значення 2,94 до 3,31. Також зросте ймовірність реалізації потенціалу загроз: з 2,81 до 3,41.
Під час воєнного стану найвищим є дестабілізаційний потенціал загроз у сфері воєнної безпеки (3,36). Під час відбудови – у соціально-економічній сфері (3,71).
Найвища ймовірність реалізації загроз під час воєнного стану – у системі державного управління та політичних процесах (3,02). Під час відбудови – у соціально-економічній сфері (3,79).
Предметніше з результатами проєкту можна ознайомитися за покликанням: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2023-07/ad_analiz-zagroz_14072023.pdf
Науково-дослідний інститут селянства та вивчення аграрної історії
