Шановні колеги!
Запрошуємо до участі у роботі
XII Всеукраїнського симпозіуму з аграрної історії, який відбудеться 19 – 20 квітня 2023 року
в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького (форма участі: дистанційна).
Тематичні напрями:
-
- аграрна історія як результат наукового осмислення: історіографія, джерелознавство, методологія історико-аграрних досліджень, політика пам’яті;
- етнокультурне буття, духовність і світогляд українського селянства;
- аграрна історія в іменах;
- аграризм: «селянський світ»/«селянська культура»; аграристські практики;
- селянство як об’єкт і суб’єкт суспільно-політичних, соціально-економічних та соціокультурних трансформацій від середньовіччя до постмодерну;
- сучасні проблеми екологічної та продовольчої безпеки людства за умов «ідеального шторму» і «мережі фортець»;
- постіндустріальні перспективи аграрного сектора, сільських населених пунктів та їх мешканців.
Учасники симпозіуму отримають сертифікат про участь.
Матеріали симпозіуму будуть опубліковані у чергових випусках збірників наукових праць 
«Український селянин» та «Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки». Збірники включені до категорії Б «Переліку фахових видань України» та індексовані міжнародною наукометричною базою Index Copernicus.
Для участі в симпозіумі до 20 березня 2023 р. необхідно зареєструватися за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/1WOf4MroEJLpsGmM2xvKmam36pHBeDeQnUWXDvLIHz2U/edit (посилання необхідно скопіювати в рядок пошуку).
Статті, оформлені згідно з вимогами до публікацій у наукових фахових виданнях, необхідно надіслати не пізніше 15 квітня 2023 р. на електронну адресу Науково-дослідного інститут селянства та вивчення аграрної історії ЧНУ ім. Б. Хмельницького «Українського селянина» та «Вісника Черкаського університеті. Серія Історичні науки».
Скринька для листування:
ВИМОГИ ДО ПУБЛІКАЦІЇ:
Обсяг публікації 10 – 12 сторінок А4 основного тексту; формат – А-4; шрифт – Times New Roman Cyr; кегль – 14; інтервал – 1,5; поля: верхнє, нижнє, праве – 1,5 см, ліве – 3 см.
Рисунки та таблиці не повинні розривати речення в абзаці, тобто вони мають бути розташовані після того абзацу, в якому на них робиться перше посилання в тексті.
Стаття починається з позначення УДК. Потім на наступному рядку відомості про автора (авторів) вказують англійською та українською мовами: – ініціали та прізвище автора, які друкуються жирними, звичайними літерами у верхньому правому куті. Через інтервал науковий ступінь, вчене звання, посада, назва кафедри, факультету, структурного підрозділу, закладу вищої освіти, наукової установи тощо, де працює автор, e-mail; номеру ORCID (http://orcid.org/), Scopus-Author ID (зазначається при наявності індексованих публікацій у Scopus), e-mail.
Через інтервал, по центру, великими жирними літерами подається назва публікації. Через інтервал після назви, подається коротка анотація українською та англійською мовами та ключові слова (7 – 8 слів).
Структура і зміст анотації (не менше 1800 знаків) (шрифт – Times New Roman Cyr; кегль – 14; інтервал – 1,5; поля: верхнє, нижнє, праве – 1,5 см, ліве – 3 см):
- Мета - Purpose
- Наукова новизна результатів дослідження - Scientific novelty.
- Методологія- Methodology.
- Висновки автора – Conclusion
Методологію доцільно описувати лише в тому випадку, якщо вона містить новизну і становить інтерес з погляду представленої статті.
Результати роботи необхідно описувати точно та інформативно. Наводяться основні теоретичні й експериментальні результати, фактичні дані, виявлені взаємозв'язки і закономірності. Віддається перевага новим результатам і даним довгострокового значення, важливим відкриттям, висновкам, що спростовують існуючі теорії, а також даним, що, на думку автора, мають практичне значення. Висновки можуть супроводжуватися рекомендаціями, оцінками, пропозиціями, гіпотезами, описаними у статті.
Відомості, що містяться в назві статті, не повинні повторюватися в тексті авторського резюме. Варто уникати зайвих вступних фраз (наприклад, «автор статті розглядає...»). Історичні довідки, якщо вони не складають основний зміст документа, опис раніше опублікованих робіт і загальновідомі положення в авторському резюме не наводяться.
У тексті анотації необхідно вживати синтаксичні конструкції, властивій мові наукових документів, уникати складних граматичних конструкцій.
У тексті анотації варто застосовувати ключові слова з тексту статті.
Текст анотації має бути лаконічним і чітким, вільним від другорядної інформації, зайвих вступних слів, загальних і незначних формулювань.
Скорочення й умовні позначки, крім загальновживаних, застосовують у виняткових випадках.
Ключові слова не повинні повторювати назву статті. Анотація повинна містити стисле формулювання змісту статті, не повторювати назву статті. Через інтервал, з абзацу починається основний текст статті. Абзацний відступ –1,25 см.
Усі таблиці в статті подаються окремим файлом у форматі Microsoft Excel.
Структура статті має обов’язково містити такі рубрики: постановка проблеми, мета, виклад основного матеріалу, висновки.
Оформлення посилань робиться у вигляді підсторінкових автоматичних посилань згідно ДСТУ 2015: автор, назва, місце видання, видавництво, рік видання, сторінка посилання чи загальна кількість сторінок.
У кінці тексту робиться список літератури за латинським алфавітом під назвою References з використанням стилю APA.
Література подається у транслітерації (для публікацій українською, російською або іншою кириличною мовою). Необхідно застосовувати лише рекомендовані транслітератори:
- для україномовних текстів (обираєте вкладку "паспортна") - http://www.slovnyk.ua/translit.php
· для російськомовних текстів - http://translit-online.ru/pasport.html
для транслітерації прізвищ та імен обов'язково використовувати сервіси за посиланнями:
https://dmsu.gov.ua/services/transliteration.html (укр.)
http://translit-online.ru/pasport.html (рос.)
Наприкінці статті може міститися подяка (тим, хто надавав допомогу під час дослідження, напр., установам, організаціям, фондам, окремим працівникам та ін.) та інформація про фінансування дослідження.
Оргкомітет
