День Соборності України за сучасних умов відчуваєш і розумієш інакше, інакше, ніж рік, два, п'ять ... тому.
У День Соборності України закономірною є мотивація поділитися власними думками і окреслити ті можливі ідеї/цінності, об'єднання навколо яких сприятиме тому, щоб Україна БУЛА РІВНОЗНАЧНИМ СУБ'ЄКТОМ СУЧАСНОГО ЦИВІЛІЗОВАНОГО СВІТУ, ВНУТРІШНЬОБ'ЄДНАНОЮ СПІЛЬНОТОЮ ГРОМАДЯН.
Як на мене, враховуючи історичний досвід, такими можуть бути три базові ідеї/цінності українського консерватизму (перелік не є вичерпним і кожний на власний розсуд його доповнить чи спростує). Ми солідарні з українським історіософом Василем Ткаченком у тому, що ними можуть бути такі.
Перша – ставлення до реальності як до цінності у своїй самодостатності.
Безумовною самоцінністю є життя (жива особа), гідність особистості, Батьківщина, історична державність, людство як планетарне явище, мир, власне Земля тощо.
Їхня безумовна самоцінність у тому, що вони не можуть бути об'єктом маніпуляцій, «вигідного гендля» тощо.
Визнаючи обмеженість людського розуму, щоправда здатного до безмежного розвитку, не варто легковажити з місією радикального переоблаштування світу, оскільки складно передбачити всіх наслідків радикальних трансформацій.
Зважаючи на це, конструктивнішим і дієвішим є оберігати світ, примножувати його духовність ...
Друга – вірність традиції. Насамперед це неправомірність/непотрібність жертвування реальними людськими цінностями і почуттями: належність до рідної землі, традицій свого народу тощо, – в ім'я проєктів радикальної соціальної перебудови. Підрив традиції та державності такими проєктами знищує національну ідентичність, перетворює людину на ізольований атом, позбавлений тотожності зі своєю сім'єю, своєю самістю, Батьківщиною, історією ...
Традиції предків, підозра до радикальних соціальних проєктів, закони сумління, моральні норми не можуть бути скасовані юридичним законом, оскільки за традицією – авторитет століть і повага до мудрості попередніх поколінь.
Третя – ідея персоналізму: індивід самореалізується ставленням до навколишніх – через сім'ю, колектив, корпоративну громаду, регіональну громаду тощо.
На цьому грунтується повага до інститутів громадянського суспільства. Одним із них є і держава – гарант прав і свобод людини і громадянина.
Хаос, анархія, соціальна депресія, дистрофія громадянських і державних інституцій – екзистенційні загрози життю, правам і свободам людини і громадянина, державі.
Директор науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії Сергій Корновенко
