Голодомор-геноцид 1932 – 1933 рр. в Україні - найтрагічніша сторінка в історії України.
Працюючи у бібліотечних фондах Папської Української Колегії св. Йосафата у Римі вдалося віднайти примірники україномовної преси, в яких світ інформували про гуманітарну катастрофу в Україні у 1932 – 1933 рр.
У 24 числі тижневика «Наш стяг» за 23 червня 1934 р. уміщено матеріал «Жах і страхіття в Україні» – передрук із часопису «Кур’єр де Женев» звіту пастора Шалабера, котрий відвідав Україну під час Голодомору. Автор розповів про концентраційні табори, в які виселяли українських селян. Однозначно голод, як його тоді називали, пастор ідентифікує як штучний, систематично організовуваний московським керівництвом. «Селянство на Україні засуджене на цілковите знищення. Не можливо описати жах і страхіття, які відбуваються при масових висилках селян. З України, яких виривають силоміць з осель їх предків і шлють на далеку північ., де їх чекає мученицька смерть. Життя в концентраційних таборах є страшним пеклом. Не є дивним, що в концентраційнім таборі, де я перебував, виселенці вмирали тисячами. В той час, як населення України вмирає з голоду, що його систематично витворює Москва, до Німеччини перевезено одинадцять потягів із збіжжям, відібраним від українських селян».
Інформативними є матеріали, вміщені у часописі «МІСІОНАР ПРЕСВЯТОГО СЕРЦЯ ІСУСОВОГО», що відтворюють реакцію Папи Пія ХІ на страждання людей від голоду. У тексті безпосередньо не згадується «голод в Україні», йдеться про тих, хто «терплять недолю і голод». Зі змісту загального контексту стає зрозумілим, що Папа гірко тужить через «жахи і страхіття в Україні». Зокрема, у 1 числі за січень 1932 р. уміщено допис «Св. Отець плакав над недолею людей». У ньому йдеться про те, що 27 жовтня, відправляючи «торжественну Службу Божу в церкві св. Петра в наміренню всіх людей, що наслідком господарської кризи терплять недолю і голод. … Папа відправляв Службу Божу за торплячу людськість з великим переняттям і плакав. Коли після Служби Божої звернувся до людей, щоби уділити їм Апостольське благословення, сльози спливали по його лици. На вірних, зібраних в церкві, сльози Христового Намісника викликали потрясаюче вражіння».
Підтвердженням наведеної вище думки про співчуття Папи Пія ХІ потерпаючим від «голоду» в Україні є дописи у щоденній газеті Святого Престолу «Osservatorio Romano» (у перекладі з італійської – Римський Оглядач) за 1932 – 1933 рр., в яких йшлося про «голод в Україні». Нам у бібліотеці Папського Східного Інституту вдалося віднайти такі екземпляри. Так, у випуску за 31.07. – 01.08. 1933 р. передруковано інформацію з паризької газети «Ofinor» під промовистою назвою «La fame in Ucraina» (у перекладі з італійської – «Голод в Україні»). У ній йшлося про те, що «Українська Радянська Республіка сильно вражена лихом голоду. Нинішня ситуація в усьому схожа на ситуацію 1921-22 років, коли на території СРСР від голоду та інфекційних епідемій померло до 5 мільйонів 500 тисяч людей. Така ж доля чекає сьогодні на стільки ж українців, лише в Українській Республіці. Новини, які надходять із цієї країни, майже всі схожі: постанови про вартість продовольства, селянські повстання в колгоспах, народні повстання в містах, напади на державні склади, постійно зростаюча кількість смертей від голоду. Тим часом Уряд хвилює проблема пшениці, і преса присвячує цілі статті майбутньому врожаю, який доведеться повністю здати московському уряду. … … Д.П.У. розробило повітряну систему захисту зерна: ескадрильї літаків спеціально використовуються для постійного спостереження за посівами і для швидкого зв’язку між різними спостережними пунктами у випадку, якщо виникає потреба швидкого перебазування загонів міліції для наведення порядку» (переклад С.В.).
У номері за 3. 12.1933 вміщено інформацію «Terrificanti particolari del cannibalismo in Russia», що у перекладі з італійської – «Страшні подробиці канібалізму в Росії». Назва говорить сама за себе. У ній йдеться про жахливі сцени людоїдства у Сибіру, Україні, інших територіях поширення тогочасною термінологією голоду. Міститься однозначний висновок про штучний характер цієї людської трагедії, її геноцидний зміст: «… причиною голоду є не поганий урожай, як хоче переконати пан Вандервельде, а саме комуністична та марксистська система … бо ця фатальна доктрина забирає в людини будь-яку надію на покращення …» (переклад наш).
Наведена вище інформація, а також та, що міститься в інших тогочасних засобах масової інформації є достатньою підставою для судження про те, що, попри застосування більшовиками і радянськими спецслужбами контрзаходів щодо поширення інформації про Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні, світ знав про нього. Він був шокований масштабами трагедії, штучним її характером.
Директор науково-дослідного інституту селянства та вивчення аграрної історії - Сергій Корновенко
