5 грудня 1918 р.

 5 грудня 1918 р. - виникнення Західнолемківської (Флоринської) селянської республіки. Республіка проіснувала з 5 грудня 1918 р. до 12 березня 1920 р. та охоплювала територію Західної і частину Центральної Лемківщини. Її «столицею» було село Флоринка Грибівського повіту Краківського воєводства (нині – Новосондецького повіту Малопольського воєводства, Польща). Протягом листопада 1918 р. у повітах, де переважено лемківське населення, утворилися крайові Руські Ради, представники яких на вічі у селі Флоринка 5 грудня 1918 р. оголосили про своє об’єднання у межах Західно-лемківської республіки. Віче Руської республіки ухвалило створити тимчасовий уряд на чолі з президентом – Ярославом Качмарчиком, прийняло державні символи (зелено-жовто-блакитний прапор; печатку з написом «Руська народна Республіка»). 12 березня 1920 р. польські війська зайняли територію Лемко-Русинської Республіки і ліквідували республіку. Її лідери були заарештовані й 10 червня 1921 р. постали перед польським судом.